суб'єктивізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
суб'єктивіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
суб'єктивіст — а, ч. Послідовник, прибічник суб єктивізму (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
суб'єктивістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суб'єктивістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
суб'єктивістський — а, е. Стос. до суб єктивізму. || Власт. суб єктивізму або суб єктивістові … Український тлумачний словник
суб'єктивістичний — а, е. Те саме, що суб єктивістський … Український тлумачний словник
суб'єктивний — а, е. 1) Стос. до суб єктивізму (у 1, 2 знач.). •• Суб єкти/вний ідеалі/зм філософський напрям, представники якого заперечують існування об єктивного світу, а основою всіх явищ природи і суспільства вважають людську свідомість або її окремі… … Український тлумачний словник
об'єктивізм — у, ч. 1) Основний принцип у матеріалістичній теорії пізнання, за яким визнається існування об єкта, об єктивної дійсності як джерела відчуттів; прот. суб єктивізм. 2) Принцип тлумачення явищ суспільного життя, який обмежується констатуванням… … Український тлумачний словник
неопозитивізм — у, ч. Суб єктивно ідеалістичний напрям філософії 20 ст., що зводить філософію до логіки та виходить із суб єктивістського тлумачення мислення й мови як сукупності знаків, зміст яких залежить лише від людини. || Сучасна форма позитивізму, що… … Український тлумачний словник
